П`ятниця, 21.07.2017, 02:47
Приветствую Вас Гість | RSS
Главная | Историческая справка | Регистрация | Вход
В избранное
Увійти
Меню
Погода
         Погода в Україні

Перші жителі на території району з‘явились ще в ІV тисячолітті до нашої ери. Виявлено поселення доби неоліту поблизу села Іванівка. Ще й до цього часу зберігаються кургани біля цього села –пам‘ятники минулого. У VІІ-Х століттях на території нашого краю проживало одне із племен східних слов‘ян – сіверяни. Про це свідчить городище, яке знаходиться поблизу села Капустинці. У період феодальної роздробленості Київської Русі  у 1054 році виділяється Переяславське князівство, в яке ввійшов і наш край.

         Першою відомою датою в історії Липової Долини став 1647 рік. У цьому році французький посол  Гільом-Левассер де Боплан, відвідавши Україну, поділився своїми враженнями від подорожі в книзі „Опис України”. Вміщена в праці карта свідчить про існування у верхів‘ї річки Хорол такого поселення, як Липова Долина.

         Спершу село входило до володінь князів Вишневецьких, чиї предки походили з роду Рюриковичів. Їм належало майже 134822 господарства, в тому числі і липоводолинські.

         Були на Липоводолинщині визвольні походи Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Проходило через село і військо Івана Мазепи. Знали жителі  козаччину і кріпаччину, війни і мирну хліборобську працю.

         В 1764 році Катерина ІІ подарувала Липову Долину гетьману України Кирилові Розумовському. В 1802 році село стало волосним центром спочатку Глинського, а через рік – Гадяцького повіту. Але вже в 1863 році Липова Долина відноситься до Русанівської волості. Під кінець 19 століття переважна більшість землі в окрузі Липової Долини належала поміщикам Туманським (5,5 тисяч десятин).Дворянський рід Туманських походить від Василя Івановича Туманського (1723-1809) – генерального судді Малоросії.

         ХІХ століття ознаменувалося деяким поштовхом у розвитку культури в селі. Так, в 1840 році в Липовій Долині відкрили парафіяльну школу. В 1877 відкривається міністерське однокласне сільське народне училище. В 1900 році працювало вже дві школи – церковно-приходська і міністерства освіти. У 1904 році училище стало дворічним, але грамотних у селі було мало. В цей час відкрили в селі фельдшерський пункт, який обслуговував населення всієї волості.

         В січні 1918 року в Липовій Долині було встановлено радянську владу, наприкінці 1921 року створену сільську раду.

 З 1961 року Липова Долина – селище міського типу.

       Першою  відомою датою в історії Липової Долини став  1647 рік. У 1647  році французький посол Гільом-Левассер де Боплан, відвідавши Україну, поділився своїми враженнями від подорожі в книзі « Опис України». Вміщена у праці карта свідчить про існування у верхів»ї Хоролу такого поселення , як Липова Долина. У ній тоді налічувалося 150 дворів. В  1648-1654  роках в результаті  визвольної війни село увійшло до складу  Миргородського полку.

На початку  вісімнадцятого століття шведські  війська Карла ХІІ, просуваючись з Новгород-Сіверського до Полтави, пройшли і через Липову Долину. Ставка короля була в Русанівці, а в  Липовій Долині знаходився госпіталь шведів.

В 1764 році  Катерина ІІ подарувала  Липову Долину  гетьману України Кирилові Розумовському. В цей час село стало входить до Гадяцького полку.

В 1802 році село стало  волосним центром спочатку  Глинського, а через рік – Гадяцького повіту.

Під кінець  дев’ятнадцятого століття переважна більшість землі в окрузі Липової Долини належала  поміщикам  Туманським ( 5.5 тисяч десятин). Селяни користувались  невеликими наділами.

В 1884 році  на території  Липової Долини було 728 господарств і проживало 4335 чоловік населення.

Дев’ятнадцяте  століття ознаменувалося активним  проривом у розвитку культури на селі. Так, у 1840 році в Липовій Долині відкрили парафіяльну школу. В 1877 році  відкривається однокласне сільське народне училище. Наприкінці дев’ятнадцятого  століття в Липовій  Долині відкрили  фельдшерський пункт, що  обслуговував населення всієї  волості.

У 1923 році Липова Долина стала районним центром Роменського округу. В цей час в селі відкрито медичну дільницю, а методом  самооподаткування жителі збудували лікарню. В ній працював один лікар і три середніх медичних працівники.  В 1919  році  відновила роботу початкова школа , яка з часом перетворена  в семирічку. У 1922 році в ній навчалося 207 учнів.

У 1931 році Липова Долина увійшла до складу  Роменського району, а в 1935 році – стала  районним центром Харківської , а з  1939 року – Сумської області.

У роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років до діючої армії було направлено 3598 уродженців і жителів району. Всього ж було мобілізовано близько семи тисяч, з яких більше п’яти тисяч жителів району не повернулися додому. За час бойових дій та окупації район зазнав величезних збитків, що  склав близько 370 млн. карбованців. Повністю район було визволено  тринадцятого вересня 1943 року.

Липоводолинщина виховала 6 Героїв Радянського Союзу, прізвища яких навічно викарбувані на гранітних стелах Алеї Героїв в селищі Липова Долина .

Далеко за межами нашої держави знають ім»я  уродженця  Липоводолинщини живописця і поета  Онацького Никанора Харитоновича. Він  був  засновником і першим директором Сумського художнього музею, який тепер носить його ім’я.

Відомий в Україні  уродженець с. Русанівка Новиченко Леонід Миколайович – критик, літературознавець, академік Національної  Академії наук, ім’я якого носить районна бібліотека та вулиця селища. Брати  Микола Михайлович та Василь Михайлович Омельченки  прославились своєю письменницькою та журналістською діяльністю. Картини відомого художника Авраменка Івана Гавриловича демонструються в багатьох музеях України.

 

Безкоштовний конструктор сайтів - uCozДворядкін Денис © 2017